Присадки Під присадками розуміються маслорозчинні добавки або активні речовини, які додаються в базові масла. Своєю хімічною або/і фізичною дією вони змінюють або покращують властивості мастильних матеріалів. Хімічно діючі присадки: детергенти дисперсанти антиоксиданти присадки для захисту від зносу присадки для захисту від корозії Фізично діючі присадки: покращувач індексу в'язкості покращувач точки загустіння фрикційний модифікатор (засіб, що знижує силу тертя) Детергенти Детергенти - це миючі речовини, які протидіють утворенню відкладень на деталях, що несуть термічне навантаження. Завдяки ним вдається зберігати мотор майже чистим. Крім того, вони утворюють лужні запаси в моторній оливі, тобто кислі продукти реакцій згорання можуть бути нейтралізовані. Детергенти - це присадки, що дають зольні (металоорганічні) з'єднання, які перешкоджають відкладенню твердих забруднюючих часток на металі (агломерація). Процес нейтралізації (схематично) : Дисперсанти Завданням дисперсантів є обволікання твердих і рідких забруднень (наприклад, пил, вода, продукти реакцій згорання або окислення), підтримуючи їх в маслі в підвішеному стані для запобігання їх відкладення. Процес пептизації: під цим процесом розуміють обволікання і підтримка в підвішеному стані в маслі твердих часток забруднень завдяки беззольним (органічним) дисперсантам. Процес солюбілізації: обволікання і підтримка в підвішеному стані в оливі рідких часток забруднення (вода, кислоти) без нейтралізації.       Процес пептизації (схематично) :                              Процес солюбілізації (схематично) : Антиоксиданти Мастильні масла мають властивість окислюватися (старіти) під впливом тепла і кисню. Цей процес прискорюється кислими продуктами реакцій горіння і мікроелементами металів, які діють каталітично (абразивний або корозійний знос). Це веде до процесу старіння, при якому утворюються кислоти, а також відкладення лаків, смол і бруд, який, в більшості своїй, в оливі не розчиняється (наприклад, масляний нагар). Додавання антиоксидантів дає істотно поліпшений захист від старіння. Вони не можуть запобігти процесу старіння, але уповільнюють його. Речовини, що захищають від старіння, можуть діяти трояко: Акцептори вільних радикалів (первинні речовини захисту від старіння) : радикали є вуглеводнями, на яких із-за розриву ланцюга або виривання атомів водню утворюються вільні валентності. На них відразу ж розташовується кисень (окислення). Акцептори вільних радикалів насичують (відновлюють) "проломи" шляхом перенесення водню з присадки на вільну валентність. Руйнівники перекису (вторинні речовини захисту від старіння) : діють тільки після того, як вже утворилися речовини старіння (кисневі з'єднання). Вони "відбирають" кисень і утворюють нешкідливі з'єднання. Інгібітори/ дезактиватори іонів металу : ведуть до пасивування часток заліза і міді, а, отже, і до закінчення або послаблення каталітичної дії цих металів на процес старіння. Вони "вчіплюються"  в іони металу в маслі так, що ті практично вже не мають ніякої каталітичної активності. Присадки для захисту від зносу Завдяки відповідним присадкам на поверхнях ковзання можна утворити дуже тонкі шари, межа міцності на зріз яких значно менша, ніж у металів. Цей шар в звичайних умовах твердий, а за умов зносу (при високому тиску і температурі), він стає таким, що ковзає. Таким чином, уникаєця надмірний знос (роз'їдання або зварювання). За допомогою хімічної реакції можна при необхідності (контакт метал/метал) постійно утворювати нові шари. Присадки проти високого тиску Найдавніша присадка проти високого тиску - чиста сірка. Присадки проти зносу і присадки проти тиску - це поверхнево-активні речовини і в полярній групі можуть між іншим містити цинк, фосфор і сірку в різних комбінаціях. Найвідоміший представник цієї групи - цинковий дітіофосфат, який додатково діє також як присадка проти старіння і корозії. Присадки проти високого тиску додаються в трансмісійні масла, моторні мастила, масла для гідравлічних систем, оливи для обробки металу з метою підвищення сприйняття навантаження і опору зносу при неоднорідному терті. Дія відбувається шляхом утворення поверхневих шарів на металі, які  при неоднорідному терті повинні зменшувати зварювання шорсткостей один з одним, а також дозволяти ковзання дотичних рухомих металевих поверхонь без зносу. Одночасно тут також бажане зменшення тертя. Присадка для захисту від корозії Корозія - це хімічна або електрохімічна руйнівна дія на поверхню металів. Для захисту від корозії переважно використовуються поверхнево-активні присадки, які можуть бути як беззольними, так і такими, що утворюють зольні з'єднання. Полярна група відкладається на поверхнях металів, алкіловий залишок утворює щільні волокнисті гідрофобні (водовідштовхувальні) бар'єри. Із-за їх полярної структури захисні присадки від корозії конкурують з присадками проти високого тиску і зносу, тобто вони можуть ослабити їх ефективність. Присадки-модифікатори Використання модифікатора індексу в'язкості (МІВ) дозволяє виготовляти багатодіапазонні моторні мастила. МІВ підвищує в'язкість масла і тим самим покращує його в'язкісно- температурні властивості. Модифікація в'язкісно-температурних властивостей Якщо розглядати МІВ під мікроскопом, то будуть видні дуже довгі, волокнисті молекули, які в холодному стані знаходяться в маслі в згорнутому вигляді і створюють руху молекул оливи відносно низький опір. При зростанні температури вони розгортаються, приймають більший об'єм і утворюють мережу ланок, яка гальмує рух молекул оливи і уповільнює занадто швидке розрідження масла. Модифікація стійкості до зрізу При навантаженні МІВ можуть зрізати парами, що труться, тобто довгі молекули буквально розриваються. Це пов'язано з втратою в'язкості. Втрата в'язкості незворотна, і в зв'язку з цим говорять про постійний зріз. Розірвані молекули займають менший об'єм і відповідно мають меншу згущуючу дію. Стабільність до зрізу мастильного засобу головним чином визначається якістю МІВ. Високі навантаження зрізу утворюються, наприклад, в області поршневих кілець (високі числа оборотів, швидкості ковзання, тиск і температури). Модифікація точки загустіння Точка загустіння - це гранична температура (у градусах Цельсія), при якій олива ще тече. Загустіння масла відбувається із-за кристалізації парафінів, що знаходяться в базовому маслі, при низьких температурах. При додаванні речовин, які знижують температуру точки загусання, кристалізація парафінів сповільнюється, тим самим покращуючи властивості масла при низьких температурах. Фрикційний модифікатор Присадки, які знижують тертя, так звані фрикційні модифікатори, можуть діяти тільки при неоднорідному терті. Ці активні речовини утворюють на поверхнях м'які волокнисті шари (фізичний процес), які здатні відділяти металеві поверхні один від одного. Фрикційні модифікатори дуже полярні, тобто існує висока спорідненість з поверхнею разом з властивістю знижувати тертя. За матеріалами bizol.com

Офіційний представник торгових марок Xenum та Bizol